Ср

Основні причини  виробничих травм та професійних захворювань

1. Виробничий травматизм,  професійні
захворювання,аварії, їх розслідування та облік.

2.2.9.1. Основні групи причин виробничого травматизму і профзахворюваності.

Усі причини виробничого травматизму і професійної захворюваності

поділяють на такі основні групи:  організаційні,  технічні,  санітарно-

гігієнічні, психофізіологічні, економічні.

Організаційні причини: відсутність або неякісне проведення навчання

та інструктажів з питань охорони праці;  порушення вимог інструкцій,

правил, норм, стандартів; порушення технологічних регламентів, правил

експлуатації устаткування, транспортних засобів, інструменту; недостат-

ній технічний нагляд за небезпечними роботами; недостатній контроль

або його відсутність; невиконання заходів щодо охорони праці.

Технічні причини: неспрацьованість виробничого устаткування; недо-

сконалість технологічних процесів; конструктивні недоліки устаткуван-

ня; недосконалість або відсутність технічних засобів безпеки тощо.

Санітарно-гігієнічні причини: підвищений (вище гранично допусти-

мої концентрації) вміст у повітрі робочих приміщень шкідливих речовин;

підвищений рівень шуму, вібрації; недостатнє освітлення робочих місць;

незадовільні мікрокліматичні умови;  наявність різноманітних випромі-

нювань вище допустимих значень; порушення правил особистої гігієни

тощо.

Психофізіологічні причини:  монотонність праці;  помилкові дії пра-

цівника внаслідок втоми через надмірну важкість виконуваної роботи;

напруженість роботи; необережність; невідповідність психофізіологічних

чи антропометричних даних працівника використовуваній техніці; неза-

доволення роботою; несприятливий психофізіологічний клімат у колек-

тиві тощо.

Економічні причини: низький заробіток; порушення економічних ме-

тодів стимулювання праці й ін.

2.Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, профе-сійних  захворювань і аварій.

Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій

на виробництві здійснюється згідно з Порядком,  затвердженим Постановою

Кабінету Міністрів України від 25.08.04 р. № 1112. Розслідуванню підлягають

раптові погіршення стану здоров'я,  травми,  теплові удари,  опіки,  обмороження,  утоплення,  ураження електричним струмом,  блискавкою,  інші ушкодженя, отримані внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха, контакту з тваринами, комахами,  гострі професійні та інші отруєння і т.п.,  що призвели до втрати

працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхід-

ності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менше як

на один робочий день,  а також випадки смерті на підприємстві,  зникнення

працівника під час виконання ним трудових обов’язків.

Розслідування проводиться комісією,  яка визначає,  чи пов'язаний

нещасний випадок із виробництвом і чи стався він із працівником під час

виконання ним трудових (посадових) обов'язків, а також під час:

-  перебування у відрядженні;

-  перебування на робочому місці, на території підприємства або в

іншому місці роботи протягом робочого часу, починаючи з моменту при-

ходу працівника на підприємство до його виходу,  що має фіксуватися

відповідно до правил внутрішнього розпорядку, або за дорученням робо-

тодавця в неробочий час, під час відпуски, у вихідні та святкові дні;

-  приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу

перед початком роботи і після її закінчення, виконання процедур особис-

тої гігієни;

-  проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі підприємст-

ва або на транспортному засобі іншого підприємства, яке надало його згід-

но з договором (заявою), за наявності розпорядження роботодавця;

-  використання власного транспортного засобу в інтересах підпри-

ємства з дозволу або за дорученням роботодавця;

-  виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потер-

пілий  (попередження можливих аварій або рятування людей та майна

підприємства, надання необхідної допомоги іншому працівнику тощо);

-  ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих

об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;

-  інших випадків, наприклад, нещасних випадків, що сталися з пра-

цівником на території підприємства або в іншому місці роботи під час

перерви  для відпочинку та харчування, отримання заробітної плати, обо-

в'язкового проходження медичного огляду тощо, а також у випадків, пе-

редбачених колективним договором (угодою).

Визначаються пов’язаними з виробництвом також випадки:

-  раптового погіршення стану здоров’я працівника або його смерті

внаслідок гострої серцево-судинної недостатності під час перебування на

підземних роботах;

-  скоєння самогубства працівником плавскладу на суднах морсько-

го, річкового та рибопромислового флоту в разі перевищень обумовлено-

го колективним договором строку перебування у рейсі або його смерті

під час перебування у рейсі внаслідок впливу психофізіологічних, небез-

печних чи шкідливих виробничих факторів;

-  завдання тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство пра-

цівника  під час виконання чи у зв’язку з виконанням ним трудових (поса-

дових) обов’язків чи дій в інтересах підприємства;

-  нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання

трудових (посадових) обов’язків і  пов’язані з дією небезпечних чи шкід-

ливих виробничих факторів, що призвело до погіршення стану здоров’я,

або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого за-

конодавством,  а робота,  що виконувалася,  протипоказана потерпілому

відповідно до медичного висновку про стан його здоров’я.

Усі ці нещасні випадки комісія відносить до таких, що  пов'язані з ви-

робництвом, і про них складає акт за формою Н-1.

Існують випадки, коли травму завдано не на робочому місці або на

робочому місці, але вона не є виробничою травмою. До таких відносять

травми, отримані:

-  за  місцем постійного проживання на території польових і вахто-

вих селищ;

-  при використанні працівником в особистих цілях транспортних

засобів, машин, механізмів і т.п., що належать або використовуються під-

приємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності);

-  унаслідок отруєння алкоголем,  наркотичними засобами,  токсич-

Ними  чи  отруйними речовинами,  а також внаслідок їх дії  (асфіксія, ін-

сульт тощо), за наявністю відповідного медичного висновку, якщо це не

пов’язане із застосуванням таких речовин у виробничих процесах чи по-

рушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо

потерпілий, який перебував у стані алкогольного, наркотичного  чи ток-

сичного сп’яніння, до нещасного випадку був відсторонений від роботи;

-  у разі підтвердження відповідним медичним висновком алкоголь-

ного, токсичного чи наркотичного сп’яніння, не зумовленого виробничим

процесом, яке стало основною причиною нещасного випадку, за відсут-

ності технічних та організаційних причин його настання;

-  під час скоєння працівником злочину, що встановлено в судовому

порядку;

-  у разі природної смерті або самогубства без будь-яких на те при-

чин, пов’язаних з виробництвом.

У випадку, якщо травму зазначено невиробничою, складається акт  за

формою НПВ (не пов’язаний з виробництвом).

Процедура проведення розслідування та ведення  обліку нещасних

випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємст-

вах, установах та організаціях, є єдиною для  всіх і не залежить від форм

власності, виду економічної діяльності, а також для фізичних осіб –  під-

приємців ,  які  відповідно до законодавства використовують найману пра-

цю, для  осіб,   які забезпечують себе роботою самостійно, за умови добро-

вільної сплати ними внесків на державне соціальне  страхування від

нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,   для

осіб  без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з робото-

давцем трудовий договір або забезпечують себе роботою самостійно, для

працівників, які працюють за трудовим договором (контрактом) у війсь-

кових частинах або на підприємствах, в установах та організаціях, що на-

лежать до сфери управління Міноборони,  МВС,  СБУ,  Адміністрації

Держприкордонслужби, МНС,  Державного департаменту з питань вико-

нання покарань.

Порядок розслідування та ведення  обліку нещасних випадків,  що

стались з вихованцями,  учнями,  студентами,  курсантами,  слухачами,

стажистами,  аспірантами,  докторантами під час навчально-виховного

процесу, у тому числі під час виробничого навчання, практики на виділе-

ній дільниці підприємства під керівництвом уповноважених представни-

ків навчального закладу, визначається МОН за погодженням з Держпро-

мгірнаглядом,  відповідним профспілковим органом і виконавчою

дирекцією Фонду  соціального страхування від нещасного випадку на ви-

робництві та професійних захворювань (далі – Фонду  соціального  стра-

хування).

Проведення розслідування та ведення  обліку нещасних випадків, що

сталися з працівниками  під час прямування на роботу чи з роботи пішки,

на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не на-

лежить підприємству і не використовується в інтересах підприємства,

здійснюється згідно з Порядком розслідування та  обліку нещасних випа-

дків невиробничого характеру, затвердженим постановою  Кабінету Міні-

стрів  України від 22 березня 2001 р. № 270.

 Основні причини  виробничих травм та професійних захворювань

Мета та завдання профілактики  нещасних випадків, професійних захворювань

1.  Аналіз і прогнозування травматизмута професійних захворювань

Виробничий травматизм характеризується сукупністю травм і неща-

сних випадків на виробництві.

Для аналізу виробничого травматизму використовують такі методи:

1)  статистичний метод, якій базується на вивченні травматизму за

документами (звітами, актами, журналами реєстрації). Для оцінки рівня

травматизму розраховують показники його частоти  (Пчт)  та важкості

(Пвт):

Пчт = А ∙ 1000 / Т;

Пвт = Д / А,

де А – кількість випадків травматизму за звітний період, Т – середня

чисельність працівників за списками, Д – кількість днів непрацездатності.

Показник непрацездатності  (Пнт) – це число людино-днів непраце-

здатності, що припадає на 1000 працівників:

Пнт = 1000 ∙ Д / Т

Ці показники дозволяють вивчати динаміку травматизму на підпри-

ємстві, порівнювати її з іншими підприємствами;

2)  монографічний метод,  який полягає в детальному  обстеженні

всього комплексу умов праці, технологічного процесу, обладнання робо-

чого місця, прийомів праці, санітарно-гігієнічних умов, засобів колектив-

ного та індивідуального захисту тієї чи іншої дільниці виробництва. За

цим методом поглиблено розглядають всі обставини нещасного випадку,

у разі необхідності виконують відповідні дослідження та випробування;

3)  топографічний метод, за яким на плані цеху (підприємства) по-

значаються місця, де сталися нещасні випадки. Це дозволяє наочно бачи-

ти найбільш небезпечні ділянки виробництва, які вимагають ретельного

обстеження та профілактичних заходів;

4)  економічний метод,  який полягає у вивченні та аналізі збитків,

спричинених виробничим травматизмом;

5)  метод анкетування, для якого складаються анкети для опитуван-

ня працівників підприємства.  На підставі анкетних даних розробляють

профілактичні заходи щодо попередження нещасних випадків;

6)  метод експертних оцінок,  який ґрунтується на експертних ви-

сновках (оцінках) умов праці, виявленні відповідності технологічного об-

ладнання,  пристосувань, інструментів,  технологічних процесів вимогам

стандартів та ергодинамічним вимогам, що висуваються до машин, меха-

нізмів, обладнанням тощо.

 Під дією шкідливих факторів на виробництві у робітників можуть

виникати гострі професійні або хронічні отруєння і захворювання. З ме-

тою кількісної оцінки рівня захворюваності на виробництві розраховують

показник частоти випадків захворювань (Пчз) та показник важкості захво-

рюваності (Пвз) – кількість днів непрацездатності, що припадають на 1000

працюючих:

Пчз = З ∙ 1000 / Т;

Пвз = Д / 3,

де З – кількість випадків захворювання за звітний період, Д – кіль-

кість днів непрацездатності за звітний період, Т – загальна кількість пра-

цюючих.

Для передбачення динаміки травматизму, професійних захворювань,

своєчасної розробки заходів профілактики використовуються методи

прогнозу. 

Прогнозування здійснюється на основі аналізу усіх облікових і звіт-

них матеріалів щодо травматизму, професійних та професійно зумовле-

них захворювань, матеріалів усіх видів контролю стану охорони праці,

даних санітарно-технічних паспортів об’єктів, робочих місць, матеріалів

спеціальних обстежень будівель, об’єктів, приміщень тощо.

Власник підприємства зобов’язаний інформувати працівників про

стан охорони праці, причини нещасних випадків, професійних захворю-

вань та про заходи, котрих вжито для їх усунення й забезпечення умов

праці на рівні нормативних вимог.