Ср

1. Стажування, дублювання і допуск працівників до роботи

Стажування – набуття особою практичного досвіду виконання виро-

бничих завдань і обов’язків на робочому місці підприємства після теоре-

тичної підготовки до початку самостійної роботи під безпосереднім кері-

вництвом досвідченого фахівця.

2.Дублювання – самостійне виконання працівником(дублером) профе-

сійних  обов’язків на робочому місці під наглядом досвідченого праців-

ника з обов’язковим проходженням протиаварійного і протипожежного

тренувань.

Перелік посад і професій працівників, які повинні проходити стажу-

вання(дублювання),  а також тривалість стажування(дублювання) визна-

чаються керівником підприємства відповідно до нормативно-правових

актів з охорони праці. Тривалість стажування (дублювання) залежить від

стажу і характеру роботи, а також від кваліфікації працівника.

Новоприйняті на підприємство працівники після первинного інструк-

тажу на робочому місці до початку самостійної роботи повинні під керів-

ництвом досвідчених,  кваліфікованих працівників пройти стажування

протягом не менше 2-15 змін або дублювання протягом не менше шести

змін. Стажування або дублювання проводиться, як правило, під час про-

фесійної підготовки на право виконання робіт з підвищеною небезпекою

у випадках, передбачених нормативно-правовими актами з охорони пра-

ці. 

Допуск до стажування (дублювання) оформлюється наказом. У наказі

визначається тривалість стажування (дублювання) та вказується прізвище

працівника, відповідального за проведення стажування (дублювання).

Керівнику надається право своїм наказом звільняти від проходження

стажування (дублювання) працівника, який має стаж роботи за відповід-

ною професією не менше 3 років або проводиться з одного підрозділу до

іншого, де характер роботи та тип обладнання, на якому він працювати-

ме, не змінюються.

Стажування (дублювання) проводиться за програмами для конкрет-

ної професії, які розробляються на підприємстві відповідно до функціо-

нальних обов’язків працівника, і затверджуються керівником підприємс-

тва(структурного підрозділу).  Воно здійснюється на робочих місцях

свого або іншого подібного за технологією підприємства. У процесі ста-

жування працівники повинні виконувати роботи, які за складністю, хара-

ктером, вимогами безпеки відповідають роботам, що передбачаються фу-

нкціональними обов’язками цих працівників.

У процесі стажування  (дублювання)  працівник повинен: закріпити

знання щодо правил безпечної експлуатації технологічного обладнання,

технологічних і посадових інструкцій та інструкцій з охорони праці;

Оволодіти навичками орієнтування у виробничих ситуаціях у норма-

льних і аварійних умовах;

Засвоїти в конкретних умовах технологічні процеси і обладнання та

методи безаварійного керування ними з метою забезпечення вимог безпе-

ки праці.

Після закінчення стажування  (дублювання)  та при задовільних ре-

зультатах перевірки знань з питань охорони праці нака-

зом(розпорядженням) керівника підприємства або керівника структурно-

го підрозділу працівник допускається до самостійної роботи,  про що

робиться запис у журналі реєстрації інструктажів, у протилежному випа-

дку,  якщо працівник не оволодів необхідними виробничими навичками

чи отримав незадовільну оцінку з проти аварійних та протипожежних

тренувань, то стажування(дублювання) новим наказом може бути продо-

вжено на термін не більше двох змін.

3.  Професійний добір та його медичне забезпечення

Під професійним добором розуміють систему заходів, які забезпечу-

ють відбір осіб, здатних за своїми фізичними, фізіологічними, психологіч-

ними та антропометричними даними до участі в тому чи іншому виді

трудової діяльності, адекватно реагувати на дію факторів середовища і

виробничого процесу, проявляти  високий рівень працездатності.

Проблема професійного добору нині набула особливої гостроти у

зв’язку з прискоренням суспільного прогресу, змінами соціального, еко-

номічного і технічного укладу життя, ускладненням виробництва. Всі ці

чинники висувають підвищені вимоги до різних сторін нервово-психічної

діяльності людини – швидкості реакції, стійкості уваги, оптимальної ко-

ординації рухів,  вміння швидко орієнтуватись у складних обставинах і

знаходити вірне рішення, що є запорукою безпеки праці. У зв’язку з цим

у багатьох випадках під час вступу на роботу проводяться медичні огляди

 (ст. 17 Закону України «Про охорону праці»).

Роботодавець зобов’язаний за свої кошти забезпечити фінансування

та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і

періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівни-

ків, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними

умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного

обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами

періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен за-

безпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. 

Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здо-

ров’я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством

за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров’я праців-

ника. Порядок проведення медичного огляду визначається МОЗ України

за узгодженням з Дергірпромнаглядом.

Професійний добір здійснюється на підставі наказу Держнаглядохо-

ронпраці (нині – Держпромгірнагляд) від 23 вересня 1994 р. про затвер-

дження Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі. 

Періодичність проведення медичних оглядів регламентується умова-

ми праці, впливом шкідливих і необхідних факторів на працюючого. На-

приклад, при перевищенні допустимого рівня шуму на 10 дБ огляд про-водиться один раз на три роки; при перевищенні на 11-20 дБ – один разна два роки, а при перевищенні понад 20 дБ – один раз на рік. Працівники ОВС проходять обов’язковий медичний огляд щорічно.