Ср

Загальне уявлення про освітлення та освітленість

Освітлення – це отримання, розподіл та використання світлової енер-

гії для забезпечення нормальних умов праці. Світло впливає на діяльність

людини. При недостатньому освітленні людина працює менше продукти-

вно, швидко втомлюється, зростає потенційна небезпека помилкових дій і

нещасних випадків.  Погане освітлення може призвести до порушення

функції зорового аналізатора, розвитку професійних захворювань.

Освітлення має бути достатнім, рівномірним, щоб були видні дрібні

деталі. Не повинно бути: надмірного освітлювального потоку, різких кон-

трастів,  затінення.  Оптична частина спектру включає ультрафіолетові,

видимі і інфрачервоні промені діапазоном хвиль від 0,01 до 340 мкм. Ви-

диме випромінювання має довжину хвилі від 0,38 до 0,76 мкм. Потуж-

ність такого проміння вимірюється світловим потоком. За одиницю світ-

лового потоку прийнято люмен (лм).

Густина світлового потоку на освітлювальній поверхні визначає та-

кий показник світла, як освітленість. Одиницею освітленості є люкс (лк) –

освітленість поверхні площею в 1 м2при світловому потоці випроміню-

вання, рівному 1 лм (лк = 1 лм/м2). Освітленість можна оцінити орієнтую-

чись на те, що освітленість Землі в місячну ніч становить приблизно 0,2

лк,  а в сонячний день доходить до 100 000 лк. Здатність ока сприймати

об’єкт називається видимістю. 

Видимість будь-якого предмета на робочому місці залежить від освіт-

леності, розміру предмета, його яскравості, контрасту з фоном і тривалістю

експозиції. Завдяки яскравості, фону і контрастності людина досить добре

розпізнає різні предмети. Це пов’язане з тим, що основне значення для ор-

гана зору має світловий потік, відбитий від поверхні, що розглядається, і

спрямований в орган зору.

Санітарні та гігієнічні норми щодо освітлення виробничих примі-

щень,  котрі базуються на психофізіологічних особливостях сприйняття

світла та його вплив на організм людини, можуть бути зведені до наступ-

ного:

-  рівень освітлення повинен бути достатнім,  відповідати характеру

зорової роботи і не нижчим встановлених гігієнічних норм;

-  спектральний склад світла, який забезпечується електронним дже-

релом, повинен бути близьким до сонячного;

-  освітленість повинна бути достатньо рівномірною та постійною,

щоб запобігти частої переадаптації та втоми органів зору;

-  між об’єктом та фоном має бути певна контрастність;

-  на робочій поверхні не створювати різких та глибоких тіней;

-  від джерел освітлення та від інших предметів,  що знаходяться в

полі зору не повинно бути засліплю вальної дії. Джерело світла має

бути без пульсації.

У виробничих приміщеннях використовують природне, штучне і су-

місне освітлення.

1.Природне освітлення, його значення та види.
Коефіцієнт природного освітлення

Природне освітлення створюється прямими сонячними променями та

розсіяним світлом небосхилу. Воно позитивно впливає на психіку люди-

ну, викликає приємне почуття, впевненість, стимулює обмін речовин, ре-

активність, резистентність тощо. Навпаки, його тривала відсутність при-

зводить до швидкої втоми, розвитку короткозорості. Тому тільки у виня-

ткових випадках у складах та спеціальних лабораторіях дозволяється ви-

користання лише штучного освітлення.

Природне освітлення може бути верхнім – через світлові ліхтарі да-

ху, бічним – через вікна в стінах і комбінованим – через ліхтарі і вікна.

Вид необхідного природного освітлення встановлюється на основі

розмірів(ширини) приміщення. При ширині приміщення до 12 м рекоме-

ндується бічне одностороннє освітлення, при ширині більше 12 м і до 24

м –  бічне двостороннє. Якщо ж ширина приміщення більша 24  м ,  то

освітлення бажано мати комбінованим.

Якість природного світла у виробничих приміщеннях оцінюють кое-

фіцієнтом природної освітленості, що є відношенням освітленості всере-

дині приміщення до зовнішньої освітленості:

е = (Евн / Езов) ? 100%,

де: е – коефіцієнт природного освітлення; Евн – освітленість всереди-

ні приміщення; Езов – зовнішнє освітлення.

При верхньому та комбінованому освітленні цей показник змінюєть-

ся в межах від 2 до 10%, а при бічному освітленні – від 0,5 до 3,5%. 

Для кращого природного освітлення потрібно мити вікна не рідше двох

разів на рік, а у разі підвищеної загазованості – не рідше 4 разів на рік.