Пр3

Практична робота № 3

Тема:Вибір і розрахунок заземлювальних пристроїв.
Мета: Набути практичний досвід щодо вибору і розрахунку заземлювальних               пристроїв.
Обладнання: методичні вказівки
Зміст роботи
         У результаті пошкодження ізоляції електроустановок на їх металевих конструкціях може з’явитися напруга, що створить небезпеку ураження людей електричним струмом.
         Для запобігання електротравматизму при пошкодженні електрообладнання застосовують захисне заземлення ; захисне розділення електричних мереж; малу напругу; подвійну ізоляцію.
         Захисне заземлення – навмисне електричне з’єднання із землею або її еквівалентом струмопровідних частин, на яких може з’явитися напруга.
         Захисне заземлення – навмисне електричне з’єднання з нульовим захисним провідником металевих струмонепровідних частин, на яких може з’явитися напруга.
         Захисне відмикання – це швидкодіючий захист що забезпечує автоматичне відмикання електричної установки при виникненні в ній небезпеки ураження людей електричним струмом.
         Захисне розділення мереж – це розділення електричної мережі на окремі електрично не з’єднані між собою ділянки за допомогою розділяю чого трансформатора.
         Мала напруга – це напруга, номінальне значення якої не перевищує 42 В і яка застосовується з метою зниження небезпеки ураження електричним струмом.
         Подвійна ізоляція складається з робочої і додаткової.
         Основне призначення захисного заземлення – запобігти ураженню струмом доторкані до корпуса та інших струмонепровідних частин електроустановки , на яких з’явилася напруга.
         Захисне заземлення переважно застосовується в трифазних мережах напругою до 1000 В, що працюють з ізольованою нейтраллю  джерел живлення, і більше як 1000 В з будь – яким регіоном нейтралі:
         При цьому у приміщеннях з підвищеною небезпекою, особливо небезпечних , а також в електроустановках, що працюють на відкритому повітрі; заземлення є обов’язковим при напрузі понад 42 В змінною і 110 В постійного струму. В приміщеннях без підвищеної  безпеки заземлення здійснюють при напрузі 380 В і вище для змінною та 440 В і вище для постійного струму.
         Принцип дії захисного заземлення пояснюються зниженням напруги між корпусом , на якому вона з’явилася , і землею до безпечного рівня.
         Опір заземлюючого пристрою не повинен перевищувати 4-10 Ом залежно від характеру заземлення і конструкції електричних установок.
s        Основним параметром , що характеризує заземлюючий пристрій , є його опір розтікання  струму , який залежить від опору землі.


Розрахунок захисного заземлення

Мета розрахунку захисного заземлення — визначення кількості електродів заземлювача і заземлювальних провідників, їхніх розмірів і схеми розміщення в землі, при яких опір заземлюючого пристрою розтіканню струму або напруга дотику при замиканні фази на заземлені частини електроустановок не перевищують допустимих значень.
Для розрахунку використовуються такі вихідні дані:
– найменування об'єкта, що захищається;
– стаціонарність об'єкта;
– характеристика установки (тип, вид устаткування, робочі напруги, сумарна потужність генераторів або трансформаторів, що живлять дану мережу, режим нейтралі мережі, засоби її заземлення і т. п.);
— план електроустановки із зазначенням розмірів і розміщення устаткування (рис. 3.1);
Рис. 3.1. Схема стаціонарного захисного обладнання:
1 — внутрішній контур; 2 — зовнішній контур; 3 — заземлювачі; 4 — з'єднувальна стрічка
– дані про природні заземлювачі, зокрема виміряні опори конструкцій розтіканню струму, що допускаються ПУЕ для використання як заземлювачі. Якщо виміряти опір природного заземлювача неможливо, то необхідно мати відомості про його конфігурацію, розміри, матеріали, глибину закладання в землю й інші дані, необхідні для визначення його опору розрахунковим методом;
– питомий електричний опір землі на ділянці розміщення заземлювача, отриманий безпосередньо вимірюванням і характеристика погодних умов під час вимірів. При неможливості проведення вимірів необхідно знати тип землі і ступінь її неоднорідності в залежності від глибини. Необхідно визначити ознаки кліматичної зони, у межах якої споруджується заземлювач;
– вид, форма, розміри, матеріал електродів і заземлювальних провідників, призначених для спорудження штучного заземлювального пристрою (розміри заземлювачів (стержнів): довжина стержня (труби) l (рис. 3.2), діаметр стержня (труби) d, товщина стінки труби Sm, відношення відстані між стержнями до їх довжини L/l; розміри горизонтального заземлювача (з’єднувальної стрічки); довжина LЗ, ширина стрічки bC глибина закладання вертикальних заземлювачів hB);
– розрахунковий струм замикання на землю для електроустановок напругою понад 1 кВ.
Розташування заземлювачів попередньо приймають за чотирикутним контуром при кількості стержнів від 4 до 100 або в один ряд при кількості стержнів від 2 до 20 (рис. 3.1).
Рис. 3.2. Схема позначення розмірів для розрахунку захисного заземлення:
1 – заземлювач: 2 – з'єднувальна стрічка; hB – глибина закладання вертикальних заземлювачів; L – відстань між заземлювачами; t– відстань від середини заземлювача до поверхні грунту; l – довжина заземлювача (стержня або труби); bc – ширина стрічки
Послідовність розрахунку. Визначається характеристика оточуючого середовища у виробничому приміщенні.
Визначається R – допустимий опір розтікання струму в заземлювальному пристрої (табл. 3.1).
Таблиця 3.1

Найбільші допустимі значення опорів заземлювальних пристроїв, в електроустановках

Характеристика установок
Найбільший допустимий опір защемлюваного пристрою, Ом
Електроустановки напругою до 1000 В
1.Захисне заземлення в установках з великими струмами замикання на землю (500 А та більше)
0.5
2.Захисне заземлення в установках з малими струмами замикання на землю (до 500 А):
– без компенсації ємнісних струмів при використанні заземлювального пристрою:
а) для електроустановок до 1000 В;
125/І, але не більше 10 (І – розрахунковий опір замикання на землю, А)
б) лише для установок понад 1000 В;
250/І, але не більше 10 (І – розрахунковий опір замикання на землю, А)
– з компенсацією ємнісних струмів:
а) до заземлювального пристрою не приєднані апарати, котрі компенсують ємнісний струм;
125/І, але не більше 10 (І – розрахунковий опір замикання на землю, котрий виникає при відключенні найбільш потужного з компенсуючи апаратів, але не менше 30 А)
б)апарати котрі компенсують ємнісний стрим.
125/І, але не більше 10 (І приймають рівним 1.25 номінального струму компенсуючи апаратів)
Електроустановки напругою до 1000 В
3. Установки з глухим заземленням нейтралі при лінійних напругах, В:
а) генераторів або трансформаторів:
660
380
220
2
4
8
б) повторне заземлення нульового робочого проводу повітряної лінії електропередачі (ПЛ);
660
380
220
15
30
60
в) всі повторні заземлення нульового робочого проводу ПЛ (сумарний опір):
660
380
220
5
10
20
4. Установки з ізольованою нейтраллю:
а) захисне заземлення при потужності гене­раторів та трансформаторів 100 кВА і менше
10
б) те ж в інших випадках
4
в) заземлення гаків та штирів фазових про­водів, встановлених на залізобетонних опорах, а також арматури цих опор
50
г) заземлення металевих відтяжок опор в мережах з ізольованою нейтраллю, закріплених нижнім кінцем на висоті менше ніж 2,5 м від землі
10
Визначається ρТАБЛ. – приблизне значення питомого опору грунту, яке рекомендується для розрахунку (табл. 3.2.).
Визначається значення КС.В. – коефіцієнта сезонності для вертикальних заземлювачів за даною кліматичною зоною.
Визначається значення КС.Г. – коефіцієнта сезонності для горизонтального заземлювача за заданою кліматичною зоною (табл.. 3.2., 3.3.).

Приблизні значення питомих електричних опорів різних грунтів та води, Ом * м

Грунт, вода
Можливі межі коливань, ρ
При вологості 10-20% до маси грунту
Рекомендоване значення для приблизних розрахунків
Глина
Суглинок
Чорнозем
Торф
Садова земля
Супісок
Пісок
Кам’янистий
Скелястий
Вода:
морська
річкова
водоймищ
струмкова
грунтова
8 – 70
40 – 150
9 – 53
10 – 30
30 – 60
150 – 400
400 – 700
500 – 800
104– 107
0,2 – 1,0
10 – 100
40 – 50
10 – 60
20 – 70
40
100
20
20
40
300
700
–
–
–
–
–
–
–
40
100
20
20
40
300
700
–
–
1,0
80
50
60
50
Примітки: 1. Питомий електричний опір грунту є опір куба грунту з ребром 1 м.
2. При малому відсотку вмісту вологи в грунті можливі більші значення опорів.
3. Питомі опори грунтів коливаються протягом року, що враховують при розрахунках введенням так званих сезонних коефіцієнтів опорів грунту (табл. 3.4)
Таблиця 3.3

Ознаки кліматичних зон для визначення коефіцієнтів сезонності

Характеристика кліматичної зони
Кліматичні зони СНД
І
ІІ
ІІІ
ІV
Середня багаторічна нижня температура (січень), 0С
Від –20
до –15
Від –14
до –10
Від –10
до 0
Від 0
до +5
Середня багаторічна верхня температура (липень), 0С
Від +16
до +18
Від +18
до +32
Від +22
до +24
Від +24
до +26
Середньорічна кількість опадів, см
40
50
50
30 – 50
Тривалість замерзання води, діб
190 –170
150
100
0
Таблиця 3.4

Коефіцієнти сезонності кс.В. Та кс.Г. Для однорідної землі при вимірюванні її опору

Кліматична зона
Вологість землі при вимірюванні
підвищина
нормальна
Мала
КС.В.для вертикального електрода довжиною LB= 3 м
І
ІІ
ІІІ
ІV
1.9
1.7
1.5
1.3
1.7
1.5
1.3
1.1
1.5
1.3
1.2
1.0
КС.В.для вертикального електрода довжиною LB= 5 м
І
ІІ
ІІІ
ІV
1.5
1.4
1.3
1.2
1.4
1.3
1.2
1.1
1.3
1.2
1.1
1.0
КС.В.для вертикального електрода довжиною LB= 10 м
І
ІІ
ІІІ
ІV
9.3
5.9
4.0
2.5
5.5
3.5
2.5
1.5
4.1
2.5
2.0
1.1
КС.В.для вертикального електрода довжиною LB= 50 м
І
ІІ
ІІІ
ІV
7.2
4.8
3.2
2.2
4.5
3.0
2.0
1.4
3.6
2.4
1.6
1.12
Визначається ρрозр.в. – розрахунковий питомий опір грунту для вертикальних заземлювачів, Ом * м
(3.1)
Визначається ρрозр.г. – розрахунковий опір грунту для горизонтальних заземлювачів, Ом * м
(3.2)
Визначається t – відстань від поверхні землі до середини вертикального заземлювача (рис. 3.1, 3.2), м
(3.3)
Визначається RB – опір розтіканню струму в одному вертикальному заземлювачі, Ом
 (3.4)
Визначається nт.в. – теоретична кількість вертикальних заземлювачів без врахування коефіцієнта використання ηВ, шт.
(3.5)
Визначається ηВ.В. – коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів при використанні їх відповідно до вихідних даних або по чотирикутному контуру при кількості заземлювачів nт.в. та при відношенні L/l (табл. 3.5)
Таблиця 3.5

Коефіцієнт ηВ.В. Використання вертикальних електродів (труб, кутників тощо) групового заземлювача без врахування впливу з’єднувальної стрічки

Кількість заземлювачів
Відношення відстаней між електродами до їх довжини LB/lB
в ряд
по контуру
1
2
3
1
2
3
2
3
4
10
20
40
60
100
0,85
0,73
0,65
0,59
0,48
–
–
–
0,91
0,83
0,77
0,74
0,67
–
–
–
0,94
0,89
0,85
0,81
0,76
–
–
–
–
0,69
0,61
0,57
0,47
0,41
0,39
0,36
–
0,78
0,73
0,68
0,63
0,58
0,55
0,52
–
0,85
0,80
0,76
0,71
0,66
0,64
0,62
Визначається nв – необхідна кількість вертикальних заземлювачів з врахуванням коефіцієнта використання, шт.
(3.6)
Визначається Rрозр.в. – розрахунковий опір розтіканню струму у вертикальних заземлювачах при nв без врахування впливу з’єднувальної стрічки, Ом
 (3.7)
Визначається L – відстань між вертикальними заземлювачами з відношення L/l=1.
Визначається LС – довжина з’єднувальної стрічки – горизонтального заземлювача, м
(3.8)
Визначається Rr – опір розтіканню струму в горизонтальному заземлювачі (з’єднувальній стрічці), Ом
(3.9)
Визначається – коефіцієнт використання горизонтального заземлювача при розташуванні вертикальних заземлювачів відповідно до вихідних даних або по чотирикутному контуру при відношенні L/l та при необхідній кількості вертикальних заземлювачів nB. За табл. 3.6 визначається при паралельно вкладених горизонтальних заземлювачіввизначається з табл. 3.7.

Коефіцієнт ηГ.С. Використання горизонтального стрічкового електрода, що з’єднує вертикальні електроди (труби, кутники тощо) групового заземлювача.

Відношення відстаней між вертикальними електродами до їх довжини LB/lB
Кількість вертикальних електродів
2
4
6
10
20
40
60
100
Електроди розташовані в ряд
1
2
3
0,85
0,94
0,96
0,77
0,80
0,92
0,72
0,84
0,88
0,62
0,75
0,82
0,42
0,56
0,68
–
–
–
–
–
–
–
–
–
Електроди розташовані по контуру
1
2
3
–
–
–
0,45
0,55
0,70
0,40
0,48
0,64
0,34
0,40
0,56
0,27
0,32
0,45
0,22
0,29
0,39
0,20
0,27
0,36
0,19
0,23
0,33
Таблиця 3.7

Коефіцієнт використання ηГ.С. Паралельно вкладених горизонтальних стрічкових електродів групового заземлювача

(ширина стрічки ВС = 20–40 мм, глибина закладання hr = 0.3-0.8,

Довжина кожної стрічки lC,м)

Кількість паралельних
стрічок, nr
Відстань між паралельними стрічками, м
1
2.5
5.0
10.0
15.0
LC = 15
2
5
10
20
0.63
0.47
0.25
0.16
0.75
0.49
0.37
0.27
0.83
0.60
0.49
0.39
0.92
0.73
0.64
0.57
0.96
0.79
0.72
0.64
LC = 25
5
10
20
0.35
0.23
0.14
0.45
0.31
0.23
0.55
0.43
0.33
0.66
0.57
0.47
0.73
0.66
0.57
LC = 50
2
5
10
20
0.60
0.33
0.20
0.12
0.69
0.40
0.27
0.19
0.78
0.48
0.35
0.25
0.88
0.58
0.46
0.36
0.93
0.65
0.53
0.44
LC = 75
5
10
20
0.31
0.18
0.11
0.38
0.25
0.16
0.45
0.31
0.22
0.53
0.41
0.31
0.58
0.47
0.38
LC = 100
5
10
20
0.31
0.17
0.10
0.36
0.23
0.15
0.43
0.28
0.20
0.51
0.37
0.28
0.57
0.44
0.34
LC = 200
5
10
20
0.28
0.14
0.08
0.32
0.20
0.12
0.37
0.23
0.15
0.44
0.30
0.21
0.50
0.36
0.26
Визначається RРОЗР.Г. – розрахунковий опір розтіканню струму в горизонтальному заземлювачі (з’єднувальній стрічці) при кількості електродів nГ, Ом
(3.10)
Визначається RРОЗР.В. – розрахунковий опір, Ом, розтіканню струму у вертикальних та горизонтальних заземлювачах
(3.11)
або
(3.12)
Вибирається матеріал та перетин з’єднувальних провідників і магістральної шини згідно табл. 3.8.
Таблиця 3.8

Найменші розміри заземлювальних та нульових провідників

Характеристика провідника
Розмір, що нормується
Найменший допустимий розмір залежно від матеріалу
мідь
алюміній
сталь
в примі-щеннях
поза при-міщеннями
в землі
Неізольовані провідники
Перетин, мм2
Діаметр, мм2
4,0
–
6,0
–
–
5,0
–
6,0
–
10
Ізольовані провідники
Перетин, мм2
1,5
2,5
–
–
–
Заземлювальні та нульові жили кабелів та багатожильні дроти в загальній захисній оболонці з фазовими жилами
Перетин, мм2
1,0
2,5
–
–
–
Кутникова сталь
Товщина полиці, мм
–
–
2,0
2,5
4,0
Стрічкова сталь
Перетин, мм
Товщина, мм
–
–
2,4
3,0
48
4,0
48
4,0
Водо-, газогінні труби (сталеві)
Товщина стінки, мм
–
–
2,5
2,5
3,5
Тонкостінні труби (сталеві)
Товщина стінки, мм
–
–
1,5
2,5
–
Приклад 3.1. Розрахунок штучного заземлювального пристрою при відсутності природних заземлювачів
Вихідні дані:
  1. Захищуваний об’єкт – обладнання опоряджувального цеху.
  2. Захищуваний об’єкт – стаціонарний.
  3. Напруга мережі – 380 В.
  4. Виконання мережі – з глухозаземленою нейтраллю.
  5. Тип заземлювального пристрою – вертикальний (труби).
  6. Розміри вертикальних заземлювачів: довжина lB – 3 м; діаметр труби d – 0.04м; товщина стінки труби δТ – 3.5 мм.
  7. Відношення відстані між трубами до їхньої довжини 
  8. Розміри горизонтального заземлювача (з’єднувальної стрічки): довжина LГ.=LЗ.С. – згідно з розрахунком, м; ширина стрічки bc– 0.04м.
9. Глибина закладання вертикальних заземлювачів hB = 0,8 м; горизонтальних hГ = 0,8 м.
10. Розташування заземлювачів попередньо приймають за чотирикутним контуром при числі стержнів від 4 до 100 та в один ряд при числі стержнів від 2 до 20 (рис. 3.1, 3.2).
11. Грунт – супісок; склад – однорідний; вологість – мала; агресивність – нормальна.
12. Кліматична зона – II.
Розв'язок: 1. Визначаємо характеристику навколишнього середовища в опоряджувальному цеху: за пожежною небезпекою згідно з ПУЕ воно відноситься до класу П-ІІ; за вибухонебезпекою згідно з ПУЕ — до класу В-І; за ступенем ураження електричним струмом – без підвищеної та особливої небезпеки.
2. Визначаємо RД – допустиме (нормативне) значення опору розтіканню струму в заземлювальному пристрої (табл. 3.1); RД ≤4 Ом.
3. Визначаємо КС.В. – приблизне значення питомого опору грунту, що рекомендується для розрахунку. За табл. 3.2 приймаємо ρтабл. = 300 Ом *м.
4. Визначаємо КС.В. – коефіцієнт сезонності для вертикальних заземлювачів для даної кліматичної зони II. За табл. 3.4. приймаємо КС.В. = 1.5.
5. Визначаємо значення КС.Г. – коефіцієнт сезонності для горизонтального заземлювача згідно з кліматичною зоною. За табл. 3.4. приймаємо КС.Г. = 3,5.
6. Визначаємо ρРОЗР.В – розрахунковий питомий опір грунту для вертикальних заземлювачів.
ρРОЗР.В..= ρТАБЛ. * КС.В. = 300 * 1.5 =450 Ом * м
7. Визначаємо ρРОЗР.Г. – розрахунковий питомий опір грунту для горизонтальних заземлювачів.
ρРОЗР.Г = ρТАБЛ. * КС.Г. = 300 * 3.5 =1050 Ом * м
8. Визначається t – відстань від поверхні землі до середини вертикального заземлювача (рис. 3.2).
9. Визначається RB – опір,. Ом, розтіканню струму в одному вертикальному заземлювачі:
10. Визначається nТ.В. – теоретична кількість вертикальних заземлювачів без врахування коефіцієнта використання ηВ.В., тобто ηВ.В. = 1.
11. Визначають ηВ.В. – коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів при розташуванні їх згідно з вихідними даними або за чотирикутним контуром при числі заземлювачів nТ.В.. = 33 та при відношенні . За табл. 3.5 приймаємоηВ.В.=0.42
12. Визначається nH.В.. – необхідна кількість, шт., вертикальних однакових заземлювачів з врахуванням коефіцієнта використання
13. Визначається RРОЗР.В. – розрахунковий опір, Ом, розтіканню струму у вертикальних заземлювачах, при nH.В. =80 без врахування з'єднувальної стрічки
14. Визначаємо LВ – відстань між вертикальними заземлювачами за відношенням
. Звідси LВ = 1 * lB = 1 * 3 = 3 м.
15. Визначаємо LЗ.С. – довжину, м, з'єднувальної стрічки – горизонтального заземлювача:
16. Визначаємо RГ.З.С. – опір, Ом, розтіканню струму в горизонтальному заземлювачі (з'єднувальній стрічці):
17. Визначається ηВ.Г. – коефіцієнт використання горизонтального заземлювача при розташуванні вертикальних заземлювачів згідно з вихідними даними або за чотирикутним контуром при відношенні та необхідній кількості вертикальних заземлювачівnH.В..=80. За табл. 3.6. приймаємо ηВ.Г. = 0,19. При паралельно вкладених горизонтальних заземлювачах ηВ.Г.визначається за табл. 3.7.
18. Визначаємо RРОЗР.Г. – розрахунковий опір. Ом, розтіканню струму в горизонтальному заземлювачі (з'єднувальній стрічці) при числі електродів nГ. = 1:
19. Визначаємо RРОЗР.В.Г. – розрахунковий теоретичний опір, Ом, розтіканню струму у вертикальних та горизонтальних заземлювачах
або
20. Вибираємо матеріал та поперечний перетин з'єднувальних провідників. За табл. 7.8 вибираємо голі мідні SМ = 4 мм2 або алюмінієві SА = 6 мм2 провідники.
21. Вибираємо матеріал та поперечний перетин магістральної шини. За табл. 3.8 приймаємо сталеву шину товщиною δС = 4 мм і перетином не менше σ=100 мм2.
22. Наводиться схема з'єднання обладнання з магістральною шиною та з'єднання • магістральної шини з заземлювальним пристроєм (з’єднувальною стрічкою).
Приклад 3.2. Розрахунок горизонтального заземлювального пристрою.
Вихідні дані:
1. Захищуваний об'єкт – обладнання нижнього складу.
2. Захищуваний об'єкт – стаціонарний.
3. Напруга мережі UM = 380 В.
4. Виконання мережі – з глухозаземленою нейтраллю.
5. Тип заземлювального пристрою – горизонтальний зі стрічкової сталі.
6. Розміри заземлювачів і довжина стрічки RC = 50 м, ширина стрічки bC = 0,04 м.
7. Розташування заземлювачів – паралельне.
8. Відстань між паралельними заземлювальними стрічками LC = 5 м.
9. Глибина закладання заземлювачів hЗ = 0,8 м.
10. Грунт – суглинок.
11. Характеристика грунту: склад – однорідний; вологість – нормальна; агресивність – нормальна.
12. Кліматична зона – III.
13. Природні заземлювачі відсутні.
Розв'язок.
1. Визначають RД – допустиме нормативне значення питомого опору, Ом, розтіканню струму в заземлювальному пристрої. Згідно з ПУЕ, ПТЕ та ПТБ для прийнятих вихідних даних (мережа до 1000 В з глухозаземленою нейтраллю) за табл.3.1. RД=4.
2. Визначають ρТАБЛ. – наближене значення опору грунту. За табл. 3.2 приймаємо ρТАБЛ. =100 Ом.* м.
3. Визначають значення КС.Г.. – коефіцієнта сезонності для грунту нормальної вологості при кліматичній зоні III для горизонтального заземлення довжиною lC = 50 м. За табл. 3.4 приймемо KC,Г. = 2.
4. Визначають ρРОЗР.Г. – розрахунковий питомий опір. Ом * м, грунту для горизонтальних заземлювачів.
5. Визначають RГ. – теоретичний опір, Ом, розтіканню струму в одному горизонтальному заземлювачі:
6. Визначають nГ. – теоретичну кількість горизонтальних заземлювачів без врахування ηВ.Г. – коефіцієнта використання, тобто приймемо ηВ.Г. = 1.
7. Визначають ηВ.Г. – коефіцієнт використання паралельно вкладених горизонтальних заземлювачів при nГ. = 2, lC = 50 м. За табл. 3.7 приймемо ηВ.Г. = 0,78.
8. Визначаємо nГ.Н. необхідну кількість горизонтальних заземлювачів (стрічок).
Приймаємо nГ.Н. = 3.
  1. Визначають RРОЗР.Г. – розрахунковий опір, Ом. розтіканню струму в заземлювальному пристрої при nГ.Н. = 3 та ηВ.Г. = 0,78:

Завдання на практичну роботу

Розрахувати горизонтальний заземлюючий пристрій.
Вихідні дані: :
1. Захищуваний об'єкт – обладнання нижнього складу.
2. Захищуваний об'єкт – стаціонарний.
3. Напруга мережі UM = 380 В.
4. Виконання мережі – з глухозаземленою нейтраллю.
5. Тип заземлювального пристрою – горизонтальний зі стрічкової сталі.
6. Розміри заземлювачів і довжина стрічки RC м, ширина стрічки bC м згідно варіанту.
7. Розташування заземлювачів – паралельне.
8. Відстань між паралельними заземлювальними стрічками LC = 5 м.
9. Глибина закладання заземлювачів hЗ = 0,8 м.
10. Грунт – суглинок.
11. Характеристика грунту: склад – однорідний; вологість – нормальна; агресивність – нормальна.
12. Кліматична зона – III.
13. Природні заземлювачі відсутні.
Варіант згідно списку в журналі.
№ п/n
Довжина стрічки, м
Ширина стрічки, м
1
56
0,04
2
52
0,02
3
50
0,06
4
48
0,02
5
46
0,04
6
44
0,06
7
46
0,08
8
48
0,06
9
50
0,04
10
52
0,06
11
54
0,02
12
56
0,06
13
58
0,04
14
60
0,06
15
64
0,04
16
66
0,06
17
70
0,06
18
68
0,02
19
72
0,08
20
74
0,06



Контрольні питання

1. Визначення захисного заземлення.
2. Призначення заземлення.
3. Мета розрахунку захисного заземлення.
4. Послідовність розрахунку.


Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)