Л9

ЛЕКЦІЯ9   Освітлення виробничих приміщень

1.Загальне уявлення про освітлення та освітленість

Освітлення – це отримання, розподіл та використання світлової енер-

гії для забезпечення нормальних умов праці. Світло впливає на діяльність

людини. При недостатньому освітленні людина працює менше продукти-

вно, швидко втомлюється, зростає потенційна небезпека помилкових дій і

нещасних випадків.  Погане освітлення може призвести до порушення

функції зорового аналізатора, розвитку професійних захворювань.

Освітлення має бути достатнім, рівномірним, щоб були видні дрібні

деталі. Не повинно бути: надмірного освітлювального потоку, різких кон-

трастів,  затінення.  Оптична частина спектру включає ультрафіолетові,

видимі і інфрачервоні промені діапазоном хвиль від 0,01 до 340 мкм. Ви-

диме випромінювання має довжину хвилі від 0,38 до 0,76 мкм. Потуж-

ність такого проміння вимірюється світловим потоком. За одиницю світ-

лового потоку прийнято люмен (лм).

Густина світлового потоку на освітлювальній поверхні визначає та-

кий показник світла, як освітленість. Одиницею освітленості є люкс (лк) –

освітленість поверхні площею в 1 м2при світловому потоці випроміню-

вання, рівному 1 лм (лк = 1 лм/м2). Освітленість можна оцінити орієнтую-

чись на те, що освітленість Землі в місячну ніч становить приблизно 0,2

лк,  а в сонячний день доходить до 100 000 лк. Здатність ока сприймати

об’єкт називається видимістю. 

Видимість будь-якого предмета на робочому місці залежить від освіт-

леності, розміру предмета, його яскравості, контрасту з фоном і тривалістю

експозиції. Завдяки яскравості, фону і контрастності людина досить добре

розпізнає різні предмети. Це пов’язане з тим, що основне значення для ор-

гана зору має світловий потік, відбитий від поверхні, що розглядається, і

спрямований в орган зору.

Санітарні та гігієнічні норми щодо освітлення виробничих примі-

щень,  котрі базуються на психофізіологічних особливостях сприйняття

світла та його вплив на організм людини, можуть бути зведені до наступ-

ного:

-  рівень освітлення повинен бути достатнім,  відповідати характеру

зорової роботи і не нижчим встановлених гігієнічних норм;

-  спектральний склад світла, який забезпечується електронним дже-

релом, повинен бути близьким до сонячного;

-  освітленість повинна бути достатньо рівномірною та постійною,

щоб запобігти частої переадаптації та втоми органів зору;

-  між об’єктом та фоном має бути певна контрастність;

-  на робочій поверхні не створювати різких та глибоких тіней;

-  від джерел освітлення та від інших предметів,  що знаходяться в

полі зору не повинно бути засліплю вальної дії. Джерело світла має

бути без пульсації.

У виробничих приміщеннях використовують природне, штучне і су-

місне освітлення.

2.Природне освітлення, його значення та види.

Коефіцієнт природного освітлення

Природне освітлення створюється прямими сонячними променями та

розсіяним світлом небосхилу. Воно позитивно впливає на психіку люди-

ну, викликає приємне почуття, впевненість, стимулює обмін речовин, ре-

активність, резистентність тощо. Навпаки, його тривала відсутність при-

зводить до швидкої втоми, розвитку короткозорості. Тому тільки у виня-

ткових випадках у складах та спеціальних лабораторіях дозволяється ви-

користання лише штучного освітлення.

Природне освітлення може бути верхнім – через світлові ліхтарі да-

ху, бічним – через вікна в стінах і комбінованим – через ліхтарі і вікна.

Вид необхідного природного освітлення встановлюється на основі

розмірів(ширини) приміщення. При ширині приміщення до 12 м рекоме-

ндується бічне одностороннє освітлення, при ширині більше 12 м і до 24

м –  бічне двостороннє. Якщо ж ширина приміщення більша 24  м ,  то

освітлення бажано мати комбінованим.

Якість природного світла у виробничих приміщеннях оцінюють кое-

фіцієнтом природної освітленості, що є відношенням освітленості всере-

дині приміщення до зовнішньої освітленості:

е = (Евн / Езов) ? 100%,

де: е – коефіцієнт природного освітлення; Евн – освітленість всереди-

ні приміщення; Езов – зовнішнє освітлення.

При верхньому та комбінованому освітленні цей показник змінюєть-

ся в межах від 2 до 10%, а при бічному освітленні – від 0,5 до 3,5%. 

Для кращого природного освітлення потрібно мити вікна не рідше двох

разів на рік, а у разі підвищеної загазованості – не рідше 4 разів на рік.

.3.Штучне освітлення та його види залежно

від призначення та джерела світла

Штучне освітлення створюється, як правило, електричними джерелами

світла. При недостатньому за нормами природному освітленні використову-

ють додатково і штучне. Таке освітлення називається суміщеним.

Штучне освітлення може бути загальним, місцевим та комбінованим.

Система загального освітлення приміщень передбачає розміщення світиль-

ників під стелею, таким чином, щоб забезпечити рівномірний світловий по-

тік або його локалізацію над певною групою обладнання.

Місцеве освітлення забезпечує концентрацію світлового потоку від сві-

тильників безпосередньо на робочі місця.

Комбіноване освітлення – це поєднання загального та місцевого освіт-

лення.

Штучне освітлення здійснюється лампами розжарювання або газорозря-

дними лампами. Спектральний склад світла люмінесцентних ламп найбільш

наближений до природного світла,  бо в ньому переважають синьо-зелені

промені, на відміну від червоно – оранжевих у лампах розжарювання. Газо-

розрядні лампи більш економічні, володіють більш високою світловою від-

дачею та дають менше тепла у порівнянні з лампами розжарювання. Проте,

люмінесцентні лампи мають і суттєві вади. Так, в їхньому світловому випро-

мінюванні при експлуатації в мережах змінного струму можуть з’являтись

пульсація світлового потоку, що може зумовити виникнення стробоскопіч-

ного ефекту – явища спотворенні зорового сприйняття об’єктів, створення

чисельних уявних зображень предмету, що рухається, а також ілюзіїзупинки

рухомих частин обладнання, що може стати безпосередньою причиною не-

щасного випадку. До недоліків цих ламп також відносяться: мала потужність

при великих розмірах, значне зниження світлового потоку в кінці терміну

служби та обмеженість температурних умов для нормальної пра-оптимально 18....25С, а при низьких температурах вони не спалахують) таін.

Люмінесцентні лампи виготовляються кількох типів:  денного світ-

ла(ЛД), білого світла (ЛБ), холодно-білого світла(ЛХБ), тепло-білого світла

(ЛТБ), з виправленою кольористістю (ЛДП). Найбільш природним спектром

володіють лампи денного світла і з виправленою кольористістю.

Усі люмінесцентні лампи є низького тиску і застосовуються як на виро-

бництві, так і в побуті.

В умовах,  коли необхідна висока світлова віддача при компактності

джерел світла та стійкості до умов зовнішнього середовища, використову-

ються газорозрядні лампи високого тиску: метало генні (МГЛ), дугові ртутні

(ДРЛ) та натрієві(ДНаТ).

Для захисту джерела світла від впливу пожежо- та вибухонебезпечного

середовища, впливу хімічно активних речовин, механічних ушкоджень, пи-

лу, атмосферних осадів, бруду, а також захисту очей працівника від засліплю

вальної дії ламп застосовують світильники – лампа разом з арматурою.

За характером розподілу світлового потоку світильники бувають прямо-

го, розсіяного та відбитого світла.

Залежно від конструктивного виконання світильники бувають відкриті

(захист відсутній), захищені(мають захист від попадання в них пилу або кра-

плин води), непроникаючі, вибухозахищені.

Велике значення набуває висота встановлення світильників над підло-

гою. Найбільш раціональна висота для світильників з числом люмінесцент-

них ламп до чотирьох – 2,5 м, а при чотирьох і більше – 3,2 м.

Штучне освітлення за функціональним призначенням поділяється на

робоче, аварійне, чергове, ремонтне, евакуаційне та охоронне.

4. Робоче освітлення

Робоче освітлення призначене для забезпечення виробничого процесу,

переміщення людей, руху транспорту і є обов’язковим для всіх виробничих

приміщень.

При штучному освітленні вибір типів світильників, їх розміщення здійс-

нюється за принципом створення достатньої освітленості на робочих місцях,

яка нормується Державними будівельними нормами ДБН В.2.5-28-2006.

ребуванні людей у приміщенні.

Для освітлення відкритих майданчиків застосовують спеціальні світиль-

ники і прожектори. Їх встановлюють так, щоб світло не потрапляло у вікна

будинків.

Висота підвішування світильників над проїжджою частиною вулиць,

доріг і площ має становити не менше 6,5 м. Спеціальними нормами встанов-

лена середня освітленість доріг і вулиць (1-2 лк).

5.Аварійне, чергове, ремонтне, евакуаційне та  охоронне освітлення

Аварійне освітлення використовується для продовження роботи у

випадках, коли за будь-яких причин перестає функцію вати робоче освіт-

лення, а небезпечність технологічних процесів вимагає нормального об-

слуговування їх (небезпека пожежі, вибуху та ін.).Потужність аварійного

освітлення має складати 5% нормативної робочої освітленості, але не ме-

нше 2 лк. Аварійні світильники фарбують наполовину червоним кольо-

ром або наносять на них червону лінію.

Чергове освітлення передбачається у неробочий час, при цьому ви-

користовують незначну частину інших видів штучного освітлення, а за-

гальна освітленість повинна складати не менше 5 % робочого освітлення.

Ремонтне освітлення призначене для огляду і ремонту об’єктів у

важкодоступних місцях.  Його сила повинна бути безпечною для життя

людини, а напруга 12 або 36 В.

Евакуаційне освітлення повинно забезпечувати нормальну ви-

димість для евакуації людей з приміщень при аварійному вимкненні ро-

бочого освітлення.  Його необхідно влаштовувати:  у виробничих при-

міщеннях, в яких працює більше 50 чоловік; у приміщеннях допоміжних

будівель, де можуть одночасно знаходитись більше 100 чоловік; в місцях,

небезпечних для проходу людей, тощо.

Мінімальна освітленість на підлозі основних проходів та на сходах

при евакуаційному освітленні повинна бути не менше 0,5  лк,  а на

відкритих майданчиках – не менше 0,2 лк.

Охоронне освітлення влаштовується за периметром об’єкта,  який

охороняється спеціальним персоналом. Найменша освітленість повинна

бути 0,5 лк на рівні землі.

На підприємствах періодично перевіряють справність різних видів

освітлення та визначають рівень освітленості за допомогою люксометра.