Ср

Інфразвук та ультразвук. Джерела та параметри інфразвукових та  ультразвукових коливань

1. Ультразвук та його нормування

Ультразвук має частоту коливань більше 20 000 Гц. Він швидко зга-

сає, а його механічна енергія трансформується в теплову. Ультразвук ма-

лої інтенсивності сприяє нагріванню тіла людини і широко використову-

ється медициною. Дещо більша його інтенсивність може призвести до

парезів і паралічів, а велика інтенсивність – спричинити смерть.

Дія звуків низькочастотних ультразвукових установок )  призводить до змін функцій центральної нервової системи, серцево-судинної й ендокринної систем, слухового і вестибулярного аналізаторів. В операторів на ультразвукових установках спостерігається астенія, судинна гіпотонія, знижена електрична активність серця, мозку таскелетних м’язів.

Високочастотний ультразвук , не пошкоджуючи барабанної перетинки і середнього вуха,  руйнує кортієв орган,  глибокіструктури органів і тканин людини,  викликає порушення капілярного кровотоку, знижує відчуття болю.

Професійні захворювання зареєстровані лише при контактній передачі ультразвуку на руки – вегетосенсорна і сенсомоторна поліневропатія

рук. При цьому небезпечна дія ультразвуку полягає в тому, що на руки і

тіло працівника, при дотику до рідких і твердих середовищ діють коли-

вання високої інтенсивності, створені в цих середовищах при роботі уль-

тразвукових машин. Така дія викликає нагрівання тіла і призводить до

змін у тканинах організму людини.

Допустимі величини повітряного ультразвуку не повинні перевищу-

вати за звуковим тиском в 1/3 октавних смугах з середньогеометричними

частотами від 12500 до 100000 Гц відповідно від 80 до 110 дБ.

Для контактного ультразвуку параметром, що нормується, є віброш-

видкість або інтенсивність.

Для захисту від ультразвуку, який передається через повітря, викори-

стовують захисні екрани, звукоізольовані кабіни, звукоізоляційні кожухи.

А для виключення впливу контактного ультразвуку роботи з коливними

рідинами середовища необхідно проводити при виключеному джерелі

ультразвуку. В іншому випадку використовують спеціальні інструменти,

що мають ручки з еластичним покриттям, яке поглинає ультразвук. Для

індивідуального захисту від повітряного ультразвуку використовують

протишумні навушники, а від контактного двошарові рукавички із зовні-

шнім еластичним, наприклад, гумовим шаром. 

2. Інфразвук та його нормування

Інфразвук – область акустичних коливань з частотою нижче 16-20

Гц. В умовах виробництва інфразвук, як правило, сполучається з низько-

частотним шумом або з низькочастотною вібрацією.

При дії інфразвуку на організм людини на рівні 110-150 дБ можуть

мати місце неприємні суб’єктивні відчуття, порушення функцій нервової,

серцево-судинної і дихальної систем, вестибулярного аналізатора; може

з’явитись відчуття страху, сонливість тощо. Специфічна для дії інфразву-

ку реакція –  порушення рівноваги.  При дії інфразвуку на рівні 105  дБ

спостерігаються психофізіологічні реакції підвищеної тривоги і невпев-

неності, емоційної нестійкості.

Безпека інфразвуку залежить не лише від рівня звукового тиску, але і

від його діапазону частот. Найбільш небезпечною є частота інфразвуко-

вих коливань близько 7 Гц, оскільки вона співпадає з альфа ритмом біо-

струмів мозку і може викликати резонансні явища.

Гігієнічна регламентація інфразвуку проводиться згідно з санітарни-

ми нормами. На робочих місцях рівні інфразвуку не повинні перевищува-

ти 105 дБ (октавні смуги від 2 до 16 Гц). Так як загальноприйняті методи

боротьби з шумом, засновані на звукоізоляції та звукопоглинанні, є мало-

ефективні щодо інфразвуку, оскільки інфразвук має значно вищу проник-

ливість, тому необхідно домагатись усунення або зниження його рівня в

джерелі, що його генерує.